ХАРКІВСЬКА ВЕЧІРНЯ ШКОЛА № 37
ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА
та організація навчально-виховного процесу у
вечірній школі
Директор
ХВШ № 37
Пятіна Н.Є.
2013
Зміст
Вступ
|
3
|
|
Методичні рекомендації щодо роботи
заступника директора з НВР вечірньої
школи
|
5
|
|
1.
|
Система
планування
|
5
|
2.
|
Перевірка
готовності школи до відкриття
|
9
|
3.
|
Тарифікація
|
11
|
4.
|
Графіки
та плани
|
11
|
5.
|
Ведення
ділової документації
|
12
|
6.
|
Заміни
пропущених уроків
|
20
|
7.
|
Робота з базою даних програми «Міська освітня мережа»:
|
20
|
8.
|
Статистичні
звіти
|
20
|
9.
|
Охорона
праці
|
23
|
10.
|
Методична
робота
|
26
|
11.
|
Виховна
робота
|
105
|
12.
|
Екстернат
випускних класів
|
109
|
13.
|
Працевлаштування
|
111
|
14.
|
Піклувальна
рада
|
111
|
15.
|
Матеріали
щодо ЦЗ(ЦО)
|
112
|
Опорні
таблиці і схеми
|
113
|
|
Вступ
Вагому роль у вирішенні актуальних проблем школи,
успіху розв’язання накреслених
завдань та в забезпеченні
стабільного розвитку школи відіграє робота заступника
директора з НВР.
Адже
заступник директора з НВР – це фактично і головний інженер, і головний
конструктор, і методист, і консультант, а крім того, експерт в одній особі. Від
його організаторських здібностей, професіоналізму, знання законів і
закономірностей навчально-виховного процесу, володіння змістом освіти залежить
якість знань учнів, авторитет загальноосвітнього навчального закладу, рівень
педагогічної майстерності педагогічного колективу.
Саме
заступник директора забезпечує прогнозування та визначення шляхів стабільного
розвитку загальноосвітнього навчального закладу на основі інтелектуального,
культурного, духовного, соціального, економічного розвитку. Він регулює
вирішення зазначених аспектів як через систему заходів, рішень, життєдіяльності
школи, так і безпосередньо через зміст основ наук варіативної та інваріантної
частин робочого навчального плану. Заступник директора з НВР керує живильними
струменями творчого процесу.
Визначити
весь обсяг роботи заступника директора неможливо без урахування
його функціональних обов’язків, до яких
належить:
-
планування
роботи школи;
-
організація
навчально-методичного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу, удосконалення
професійної кваліфікації, проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників та атестація;
-
забезпечення
координації дій педагогічних працівників, сім’ї, громадськості з питань
навчання і виховання учнів;
-
вивчення,
адаптація та поширення педагогічного досвіду;
-
визначення потреб, розроблення пропозицій щодо формування замовлення на
педагогічні кадри;
-
управління
та контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти.
У всіх випадках заступник директора
виконує першорядні щодо сталого розвитку загальноосвітнього навчального закладу
функції, він є першим помічником, головним консультантом директора, порадником
і наставником для педагогічних працівників та учнів.
Вирішити дані завдання допомагає
своєчасне планування (перспективне, річне, місячне, тижневе, щоденне,
тематичне) роботи школи, наявність стабільного розкладу занять, які
відповідають законам і нормам організації навчально-виховного процесу,
психолого-фізіологічним вимогам.
До того ж треба враховувати те, що
заступник директора регулює відносини учасників навчально-виховного процесу під
час навчання та виховання.
Кожен робочий день заступника директора
з НВР складається з великої кількості невідкладних справ. Тому ефективність
його праці значною мірою залежить від здатності оптимізувати власну діяльність,
зокрема від уміння спланувати час в інтересах справи, зосередитися на
головному, чітко визначити основний напрямок діяльності на семестр, місяць, на
кожен тиждень і день, а також узгодити його з планом директора та інших
працівників школи. Дуже корисно послуговуватися циклограмою праці завуча.
Методичні рекомендації щодо роботи
ЗАСТУПНИКА
ДИРЕКТОРА З НВР
вечірньої школи
1.
Система
планування.
У школі повинна існувати система
планування, яка відповідає гнучкому управлінню – вимозі сьогодення
життєдіяльності загальноосвітньої установи, яка повинна спиратися не тільки на
власну стратегію розвитку, але й враховувати, хоча і м’який, але директивний
вплив «зверху», виживати в швидкому потоці інформаційного обігу, перебуваючи по
факту при цьому вкрай обмеженою в людських ресурсах, у ресурсах простору і
часу.
Планування діяльності школи
здійснюється відповідно до вимог
нормативних документів та являє собою індикативну систему, тобто таку, що складається
з низки елементів (стратегічного плану-концепції,
річного плану, щомісячного плану), кожний з яких відображає певний ступінь
зрілості колективу, засоби налагодженості взаємодії всіх етапів його
становлення й розвитку.
Перспективний план розвитку матеріально-технічної бази, кадрового
забезпечення та навчально-виховного процесу на 5 років погоджується на
засіданні педагогічної ради та
затверджується радою школи. Під час
планування враховуються навчально-матеріальна база школи, кадровий та
учнівський склад, а також аналіз роботи за минулий рік.
Вищим
органом громадського самоврядування школи є загальні збори, що скликаються не менш 1 разу на рік. Загальні збори:
1.
Обирають
раду школи, її голову, встановлюють термін їх повноважень.
2.
Заслуховують
звіт директора і голови ради школи.
3.
Розглядають
питання навчально-виховної, методичної й фінансово-господарської діяльності
школи.
4.
Затверджують
основні напрямки вдосконалення навчально-виховного процесу, розглядають інші
найважливіші напрямки діяльності школи.
5.
Приймають
рішення щодо стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників.
У період між
загальними зборами діє рада школи.
Відповідно
до статуту школи до ради обираються пропорційно представники від педагогічного
колективу, учнів школи, батьків і громадськості (не менше одного разу на рік: 5
осіб – працівників, 5 осіб – учнів, 5 осіб – батьки і представники
громадськості). Представництво в раді та її кількість визначаються загальними
зборами школи. Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами. Не
менше чотирьох засідань на рік. Рішення ради доводяться в 7-денний термін до
відома педагогічного колективу, учнів, батьків та громадськості. У разі незгоди
адміністрації школи з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, що
розглядає спірне питання (представники органів громадського самоврядуванням,
адміністрації, профспілкового комітету школи). Голова ради обирається зі складу
ради терміном на один навчальний рік. Питання, які розглядаються на засіданнях
ради школи:
-
організація
виконання рішень загальних зборів;
-
внесення
пропозицій щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних
мов та мов національних меншин;
-
розгляд
і затвердження річного плану роботи школи та здійснення контролю за його
виконанням (спільно з адміністрацією);
-
здійснення
контролю за виконанням Статуту навчального закладу;
-
затверджує
режим роботи школи (разом з адміністрацією);
-
сприяння
формуванню мережі класів школи;
-
обговорення
спільно з педагогічною радою представлення до нагородження випускників
школи медалями, листами та грамотами;
-
визначення
доцільності вибору навчальних предметів частини робочого навчального плану
(разом із педрадою);
-
погодження
робочого навчального плану на кожний навчальний рік;
-
заслуховування
звіту голови ради, інформації директора та його заступників з питань
навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності;
-
участь у засіданнях атестаційної комісії з
метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій учителям;
-
винесення
на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної
та позашкільної роботи з учнями;
-
винесення
на розгляд педради та управління освіти районної ради пропозицій щодо
морального й матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;
-
розподіл
і контроль коштів фонду загального обов’язкового навчання, прийом рішень про
надання матеріальної допомоги учням;
-
розгляд
питань родинного виховання;
-
участь
в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих
соціально-економічних умовах (за згодою батьків);
-
сприяння
поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань;
-
ініціювання
розгляду кадрових питань та участь у їх вирішенні;
-
розгляд
звернення учасників навчально-виховного
процесу з питань роботи навчального закладу про затвердження Положення Ради
школи.
Річний план роботи закладу розглядається як основний
документ: у ньому висвітлюються головна мета і завдання на навчальний рік –
з одного боку, з іншого – визначаються «спеціальні кроки» їх реалізації у
комплексі, що робить кожний щорічний документ функціональною формою
безперервності стратегічного планування, основною, ключовою складовою
індикативної системи.
Структура річного
плану роботи школи повинна відповідати рекомендаціям нормативних документів. На
основі плану роботи школи складаються плани роботи методичної ради, шкільних
методичних об’єднань, бібліотекаря, практичного психолога, виховної роботи класних керівників тощо.
Плану обов’язково передує аналіз.
В аналізі, що є
діагностично-прогностичною моделлю колективної діяльності, поаспектно представлено кінцеві результати роботи
закладу за поточний навчальний рік, що являють собою набір статистичних даних, певних фактів
тощо, які супроводжуються аналітичним коментарем з посиланням порівняльного характеру на існуючі та зафіксовані попередні
результати роботи з конкретного питання.
Обов’язковим елементом аналізу є
узагальнюючі дані моніторингових досліджень, що стають підставою для визначення
певних цілей та завдань роботи на наступний навчальний рік, які в послідовності
своїй повинні спрацьовувати на стратегію функціонування школи в режимі розвитку
з урахуванням її зафіксованих резервів.
У річному плані є підрозділ, який за формою можна назвати інноваційним.
Він себе виправдовує як зручний з позицій оперативного користування. Це розділ
«Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти».
Зразок схеми змісту річного
плану
Вступ.
1.
Характеристика навчального закладу.
2.
Аналіз роботи за 20_/20_
навчальний рік.
3.
Управлінська діяльність з організації роботи школи.
4.
Створення умов для здобуття учнями повної середньої освіти.
5.
Робота з педкадрами, підвищення професійної компетентності
педпрацівників, науково-методичне
забезпечення НВП.
5.1. Тематика
засідань педагогічної ради.
5.2. Тематика нарад при директорі.
5.3. Методична робота.
5.3.1.Діяльність методичних об’єднань.
5.3.2. План
роботи методичних об’єднань.
5.4. Робота з кадрами.
5.4.1. Робота у напрямку підвищення
кваліфікації педагогічних працівників.
5.4.2. Атестація педагогічних працівників.
5.5.Організаційно-методична робота з класними
керівниками.
5.5.1.Рекомендовані години спілкування.
5.5.2.Робота з батьками.
6.
Громадянська освіта і виховання.
6.1.Організаційна
робота.
6.2.Пізнавальна
діяльність.
6.3.Заходи
з виховання учнів на патріотичних традиціях
та народних
звичаях
українського народу.
6.4.Ціннісно-орієнтована
діяльність.
6.4.1.Громадянська
освіта і виховання.
6.4.2.Етичне
виховання.
6.4.3.Естетичне
виховання.
6.4.4.Екологічне
виховання.
6.4.5.Професійна
орієнтація.
6.4.6.Організація
соціально-педагогічної допомоги учням пільгового контингенту.
6.4.7.Превентивна робота з профілактики
правопорушень та злочинності серед неповнолітніх.
6.4.8. Правова освіта і виховання.
7.
Охорона здоров’я учасників НВП, запобігання дитячому травматизмові, створення
безпечних умов праці.
7.1.
Охорона здоров'я і життя учнів. Охорона праці. Санітарно-оздоровчі заходи.
7.2.
Моральне здоров'я.
8. Фінансово-господарська діяльність,
матеріально-технічна база школи.
9.
Контрольно-аналітична діяльність.
10.
Організація навчально-виховного процесу в класах при пенітенціарних установах.
11.
Організація навчання за екстернатною формою.
12.
Інформаційні та комунікаційні технології в системі освіти.
13. Облік подальшого навчання та працевлаштування
випускників 9-х та12-х класів.
У серпні на першому засіданні педагогічної ради річний план роботи
школи погоджується та затверджується на засіданні ради школи.
2. Перевірка готовності школи до
відкриття
До 1 вересня заступником директора з НВР готуються
такі документи для подання до районної санітарно-епідеміологічної станції
щодо готовності навчального закладу
до нового навчального року:
1.
Акт
готовності закладу до нового навчального року.
2.
Акт
погодження режиму занять та навального розкладу.
У
цьому акті необхідно зробити аналіз денного навантаження з накресленням
графіків в балах за ранговою шкалою складності предметів.
Предмет
|
Бал
|
Українська
мова
|
5
|
Українська
література,
художня
культура
|
1,7
|
Російська
мова
|
3,5
|
Література
|
1,7
|
Англійська
мова
|
5,4
|
Алгебра
|
5,5
|
Геометрія
|
6
|
Історія
України
|
1,7
|
Всесвітня
історія
|
1,7
|
Правознавство
|
1,7
|
Географія
|
3,6
|
Біологія, екологія
|
3,6
|
Фізика,
астрономія
|
5,2
|
Хімія
|
5,3
|
Економіка
|
3,6
|
Інформатика
|
5,5
|
3.
Додаток
до акту (дозвіл).
4.
Перспективний
план проходження медогляду працівниками школи.
5.
Копія
навчального плану.
6.
Режим
роботи школи.
7.
Розклад
занять.
8.
Розклад
дзвінків.
9.
Інформація
щодо ремонтних робіт.
10.
Шкільна
мережа.
3.
Тарифікація.
До
5 вересня заступник директора з НВР готує документи з тарифікації:
1. Розрахунок годин.
2. Наказ щодо навантаження вчителів.
(Педагогічне
навантаження вчителя незалежно від підпорядкування, типу та форми власності –
це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне
навантаження включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що
оплачуються відповідно до тарифної ставки, а також інші види педагогічної
діяльності:класне керівництво, перевірка зошитів, завідування навчальним
кабінетом тощо. Розподіл педагогічного навантаження здійснюється за погодженням
із профспілковим комітетом. Процес погодження слід здійснювати шляхом розгляду
цього питання на засіданні профспілки з оформленням відповідного протоколу.)
3. Витяг із засідання ПК щодо навантаження
вчителів.
4. Навчальний план.
5. Шкільна мережа.
6. Наказ про створення тарифікаційної комісії.
7. Наказ про доплату сторожам.
8. Наказ про доплату вчителям, завідуючим кабінетами.
9. Накази про оклади заступників директора.
10.
Наказ про розподіл функціональних обов’язків між
адміністрацією школи.
11.
Наказ про призначення класних керівників.
12.
Наказ про доплату за завідування бібліотекою.
13.
Наказ про закріплення прибиральної площі.
14.
Наказ про затвердження режиму роботи школи.
4. Графіки
та плани .
До 5 вересня заступник директора з НВР складає графіки для затвердження
директором школи:
-
контрольних робіт,
-
лабораторних та практичних робіт,
-
заліків,
-
навчальної практики та екскурсій,
-
графіка чергування вчителів школи.
Погоджує:
- календарні плани,
-
плани виховної роботи,
- план роботи шкільної бібліотеки,
практичного психолога (складають
семестрові, щомісячні, щотижневі плани,
вони характеризуються
реальністю, конкретністю,
цілісністю).
-
план роботи соціального педагога,
-
соціальні паспорти класів.
5. Ведення ділової документації.
Ведення ділової документації у школі
здійснюється відповідно до вимог Інструкції з ведення ділової документації у
загальноосвітніх навчальних закладах
І-ІІІ ступенів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
від 23.06.2000 № 240. У закладі повинен бути перелік обов’язкової ділової документації,
визначений зазначеною Інструкцією.
Перевірка особових справ, класних журналів на
предмет оформлення та ведення ділової документації здійснюється у вересні,
листопаді, грудні, березні, травні, червні . Перевірка виконання навчальних планів та навчальних
програм здійснюється в грудні, квітні,
травні.
З метою систематизації та якісного
ведення діловодства в школі, посилення персональної відповідальності
працівників за належну організацію роботи з діловими паперами щорічно на
початку календарного року видається наказ «Про номенклатуру справ у школі». Цим
наказом номенклатура справ
затверджується, призначаються відповідальні за правильну і своєчасну
організацію діловодства та ведення відповідних документів із визначенням місця
зберігання документів.
Зразок рекомендованої номенклатури справ розглянуто
нижче.
ЗРАЗОК НОМЕНКЛАТУРИ СПРАВ ХВШ
на 20__ рік
Індекси
|
Назва
документа
|
Кількість
томів
|
Термін
зберігання справи
|
Примітка
|
01
|
Документи
вищих установ
|
|||
01-01
|
Конституція
України, Закони України "Про освіту" та "Про загальну середню
освіту".
|
До заміни новими
|
||
01-02
|
Нормативно-правова
документація Міністерства освіти і науки України та місцевих органів
управління освітою з питань організації навчально-виховного процесу у
загальноосвітніх навчальних закладах.
|
До заміни новими
|
||
01-03
|
Урядові
та галузеві документи про освіту (закони, укази, постанови, інструкції,
рішення, розпорядження, збірники наказів МОН України)
|
На час дії документів
|
||
01-04
|
Нормативно-правова
документація щодо організації навчання на базі пенітенціарних установ
|
До заміни новими
|
||
02
|
Організаційно-нормативна
документація
|
|||
02-01
|
Документи
на право проведення освітньої діяльності школи
|
На термін дії
|
||
02-02
|
Матеріали
державної атестації школи
|
10 років
|
||
02-03
|
Свідоцтво
про державну атестацію школи
|
10 років
|
||
02-04
|
Статут
школи
|
До ліквідації закладу
|
||
02-05
|
Санітарно-технічний
паспорт стану школи.
|
Постійно
|
До
Держархіву передається після ліквідації закладу
|
|
03
|
Розпорядча
документація закладу
|
|||
03-01
|
Книга
наказів з основної діяльності.
|
50 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
03-02
|
Книга
наказів з кадрових питань.
|
50 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
03-03
|
Книга
обліку руху учнів.
|
50 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
03-04
|
Книга
протоколів засідання педагогічної ради.
|
25 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
03-05
|
Книга
нарад при директорові
|
|||
04
|
Планово-звітна
документація і листування
|
|||
04-01
|
Річний
план закладу.
|
Постійно
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
04-02
|
Програми,
концепції розвитку закладу освіти.
Перспективне
прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та
навчально-виховного процесу закладу.
|
5 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
04-03
|
Навчальний
план закладу.
|
Постійно
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
04-04
|
Журнали
обліку вхідної і вихідної кориспонденції.
|
5 років
|
||
04-05
|
Телефонограми
|
3 роки
|
||
04-06
|
Журнал
обліку звернень та заяв громадян.
|
10 років
|
||
04-07
|
Контрольно-візитаційна
книга.
|
10 років
|
||
04-08
|
Щомісячні,
щотижневі плани роботи.
|
1 рік
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
05
|
Забезпечення
гарантованого права на освіту
|
|||
05-01
|
Алфавітна
книга запису учнів.
|
50 років
|
||
05-02
|
Книга
обліку і видачі свідоцтв про базову загальну середню освіту.
|
75 років
|
||
05-03
|
Книга
обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту.
|
75 років
|
||
05-04
|
Книга
обліку і видачі Похвальних листів і Похвальних грамот.
|
25 років
|
||
05-05
|
Книга
протоколів загальних зборів (конференції) колективу загальноосвітнього
навчального закладу.
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
||
05-06
|
Книга протоколів ради загальноосвітнього навчального закладу.
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
||
05-07
|
Класні
журнали (не випускні класи).
|
5 років
|
Після
п’ятирічного збереження з журналів вилучаються сторінки зі зведеними даними
успішності і переводу учнів даного класу. Сформовані за рік справи
зберігаються не менше 25 років.
|
|
05-08
|
Класні
журнали випускних класів.
|
10 років
|
||
05-09
|
Журнали
обліку пропущених і заміщених уроків.
|
5 років
|
||
05-10
|
Журнали
обліку роботи гуртка, факультативу, секції тощо.
|
|||
05-11
|
Особові
справи та медичні картки учнів.
|
5 років (після закінчення школи)
|
||
05-12
|
Статистична
звітність (форми № ЗНЗ-1, № ЗНЗ-3, № 77-РВК, № 83-РВК та інші) ведеться
відповідно до вимог та рекомендацій органів державної статистики.
|
1 рік відповідно до вимог держстату
|
||
05-13
|
Акти
прийому-передачі школи.
|
Постійно, до ліквідна-ції закладу
|
До
держ-архіву не передається
|
|
05-14
|
Акти
державного інспектування школи.
|
5 років
|
||
05-15
|
Розклад
уроків для учнів .
|
1 рік
|
||
05-16
|
Матеріали
обліку продовження навчання та працевлаштування випускників 9-х, 11-х класів.
|
5 років
|
||
06
|
Методична робота
|
|||
06-01
06-02
06-03
|
Протоколи
засідань методичних об’єднань (гуманітарний цикл, природничо-математичний
цикл класних керівників)
|
5 років
|
Ведеться
в електронному та друкованому варіанті
|
|
06-04
|
Матеріали
щодо вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного
досвіду.
|
5 років
|
||
06-05
|
Документи
і матеріали щодо комп’ютеризації та інформатизації.
|
5 років
|
||
06-06
|
Документи
і матеріали щодо методичної підтримки зовнішнього незалежного оцінювання та
здійснення моніторингу якості освіти.
|
5 років
|
||
06-07
|
Документи
і матеріали щодо впровадження інноваційних технологій.
|
5 років
|
||
06-08
|
Документи
і матеріали експертиз і тематичних перевірок (довідки).
|
5 років
|
||
06-09
|
Матеріали
державної підсумкової атестації учнів (вихованців) випускних класів (письмові
роботи, протоколи).
|
3 роки
|
За
рішенням ЕПК кращі роботи можуть бути відібрані на держзбереження.
|
|
06-10
|
Матеріали
щодо контролю за станом викладання навчальних предметів.
|
5 років
|
||
06-11
|
Матеріали
щодо організації навчальної практики.
|
1 рік
|
||
06-12
|
Книга
обліку (записів) наслідків внутрішкільного контролю.
|
5 років
|
Ведуть
директор та його заступники
|
|
06-13
|
Матеріали
щодо проведення виставок, ярмарок, симпозіумів, семінарів тощо.
|
|||
06-14
|
Матеріали
предметних тижнів.
|
|||
06-15
|
Матеріали щодо екстернату
|
3 роки
|
||
06-16
|
Матеріали
щодо організації та проведення учнівських турнірів.
|
5 років
|
||
06-17
|
Матеріали
з профорієнтації.
|
5 років
|
||
06-18
|
Контрольні
роботи учнів.
|
1 рік
|
||
06-19
|
Екзаменаційні
роботи учнів.
|
1 рік
|
||
06-20
|
Навчальні програми.
|
До заміни новими
|
||
07
|
Робота з
кадрами
|
|||
07-01
07-02
|
Особові
справи (педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу)
|
75 років
|
||
07-03
|
Книга
обліку педагогічних працівників.
|
50 років
|
||
07-04
|
Книга
обліку трудових книжок працівників.
|
50 років
|
||
07-05
|
Трудові
книжки працівників.
|
Ведуться
відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на
підприємствах, в установах і організаціях (наказ Мінпраці, Мін’юсту,
Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 року № 58.
|
||
07-06
|
Табелі
обліку робочого часу співробітників
|
3 роки
|
||
07-07
|
Атестаційні
матеріали педагогічних працівників.
|
5 років
|
||
07-08
|
Штатний
розпис, матеріально-бухгалтерський облік
|
|||
08
|
Фінансово-господарська
діяльність
|
|||
08-01
|
Основна
фінансово-господарська документація
|
|||
08-02
|
Книга обліку бібліотечного фонду.
|
До ліквідації закладу
|
||
08-03
|
Інвентарна книга бібліотечного фонду.
|
До ліквідації закладу
|
||
09
|
Створення
безпечних умов функціонування закладу
|
|||
09-01
|
Нормативно-правова
документація з питань охорони праці
|
До заміни новими
|
Ведеться
відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, нормативно-правових
актів Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти
і науки України.
|
|
09-02
|
Інструкції
з охорони праці
|
|||
09-03
|
Посадові
інструкції
|
|||
10
|
Запобігання
нещасним випадкам
|
|||
10-01
|
Документи
і матеріали щодо аналітичної та контрольно-регулюючої діяльності з питань
запобігання дитячому травматизму.
|
10 років
|
||
10-02
|
Звітність
про нещасні випадки з учнями та вихованцями під час навчально-виховного
процесу та в позаурочний час.
|
55 років
|
||
10-03
|
«Журнал
реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами,
курсантами, слухачами, аспірантами»
|
75 років
|
||
11
|
Фізкультура та
спорт
|
|||
11-01
|
Документи
про організацію і здійснення заходів ЦО (накази, розпорядження).
|
Постійно
ст. 53
|
||
12
|
Виховна робота
|
|||
12-01
|
Документи
та матеріали з питань запобігання правопорушень серед учнів.
|
5 років
|
||
12-02
|
Матеріали
з питань роботи з дітьми пільгової категорії.
|
5 років
|
||
Документи
і матеріали з правової освіти і виховання.
|
До заміни новими
|
|||
13
|
Матеріально-технічна
база
|
|||
13-01
|
Нормативні
документи та матеріали з питань
матеріально-технічного забезпечення закладу.
|
Постійно
|
||
14
|
Виконання
Програм
|
|||
14-01
|
Державні
та регіональні програми з питань виховання молоді та матеріали щодо їх
виконання.
|
Згідно з терміном дії
|
||
15
|
Профспілкова діяльність
|
|||
15-01
|
Протоколи,
постанови загальних та звітно-виборчих зборів членів первинної профспілки та
матеріали до них.
|
Постійно
|
||
15-02
|
Заяви
членів профспілки про надання матеріальної допомоги, надання путівок до
санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів.
|
3 роки
|
||
15-03
|
Колективний
договір з внутрішнім трудовим розпорядком для працівників закладу.
|
10 років
|
||
15-04
|
Номенклатура справ закладу.
|
До заміни новими
|
Адміністрація школи здійснює систематичний контроль за
веденням ділової документації, що фіксується в окремих наказах, актах,
протоколах тощо.
Уся
документація ведеться в паперовому та
електронному варіантах з реєстрацією у відповідних книгах.
Відповідно до інструктивно-нормативних вимог у закладі ведуться всі
документи, зокрема:
-
алфавітна книга запису учнів, у якій на початок та кінець
навчального року підраховується загальна кількість учнів у школі, вибуття учнів
із закладу оформляється відповідним наказом із зазначенням підстави вибуття;
-
особові справи учнів, які зберігаються у спеціально відведеному
місці, мають належний вигляд, їх кількість відповідає кількості учнів за
списком класного журналу; номери особових справ відповідають номерам в алфавітній
книзі та класних журналах; відповідальність за ведення особових справ учнів
покладено на класних керівників;
-
книги обліку і видачі
свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну
середню освіту, що зберігаються у
кабінеті директора;
-
книги обліку особового
складу педагогічних працівників, трудових книжок працівників, самі трудові книжки. Кількість трудових книжок працівників
відповідає кількості працівників, записи вносяться охайно, своєчасно –
відповідно до змісту управлінського рішення;
-
особові справи працівників, кількість яких відповідає кількості
працівників, зберігаються в окремих теках, упорядковано, укомплектовані всіма
необхідними документами, у разі необхідності завіреними у відповідному порядку;
супроводжуються особовими
картками працівників
(типова форма П-2);
-
протоколи засідань ради закладу, педради, засідань
методичних об’єднань тощо згідно з регламентуючими
документами;
-
журнал обліку пропущених і
замінених уроків, який фіксує факт
відсутності вчителя з позначкою причини його відсутності та здійснення заміни
уроків вчителя, який відсутній;
-
накази з кадрових питань, з основної діяльності, що реєструються в спеціальних книгах обліку;
-
накази з руху учнів, книга обліку руху учнів;
-
контрольно-візитаційна книга, журнали реєстрації вхідних і вихідних
документів, обліку звернень та заяв громадян, акти, довідки про перевірку
роботи навчального закладу вищими органами, акти за формою Н-1, Н-2 про нещасні випадки та статистичні звіти;
-
класні журнали,
журнали факультативних занять тощо.
Перелічені документи ретельно опрацьовуються
на початку навчального року: спочатку методичною радою й керівним складом,
потім – на засіданнях методичних об’єднань та, за необхідністю, на
інструктивно-методичних нарадах з учителями-предметниками обов’язково надаються
індивідуальні консультації.
Перевірка ведення класних журналів та
іншої документації у закладі з метою посилення внутрішньошкільного контролю за
її станом, підвищення відповідальності кожного педагогічного працівника за результати
роботи планується заздалегідь, фіксується у річному плані навчального закладу.
Перевірці (плановій, позаплановій – оперативній, за ситуацією тощо) підлягають
у той чи інший період такі питання:
-
об’єктивність
виставлення тематичних та семестрових балів згідно з методичними
рекомендаціями;
-
стан виконання
навчальних програм та норм письмових
робіт і перевірки учнівських зошитів з базових предметів;
-
своєчасність та
нормативність ведення сторінок класних журналів класними керівниками та
вчителями-предметниками.
Терміни зберігання зазначені в номенклатурі
справ, усі книги та журнали (крім класних журналів) прошиті, поаркушно
пронумеровані, скріплені печаткою та підписом директора.
Ділова документація ведеться українською мовою.
За веденням ділової документації здійснюється обов’язковий
контроль.
Питання щодо ведення ділової
документації, і особливо класних журналів, журналів факультативів вивчаються, контролюються, видаються довідки
та накази.
6. Заміни пропущених уроків:
6.1.Ведення
книги замін.
6.2.
Графіки замін.
6.3.
Зміни у розкладі за необхідністю.
7. Робота з базою даних програми «Міська освітня мережа»:
Школи (серпень-вересень)
Навчальні
плани (травень)
Тарифікація
(серпень)
Табель
(кожен місяць)
Звіти
(за графіком)
8. Статистичні звіти:
8.1. ЗНЗ-2.
8.2. ЗВ-1.
8.3. РВК-83:
Основою педагогічного моніторингу є вивчення
кадрового забезпечення наповнюваності класів, змін діяльності вчителя на
підставі аналізу й самоаналізу його професійного зростання, розвитку адаптивних
умінь, творчого потенціалу й соціальної активності.
Кадрове забезпечення
Освіта Віковий склад Рівень педагогічної
майстерності
вища до 3-х років вища категорія
незакінчена вища 3-10 років І категорія
10-20
років ІІ категорія
більше 20 років спеціаліст
Зразки діаграм
та таблиць
Почесні педагогічні звання
Моніторинг
наповнюваності класів( зразок)
№ з/п
|
Навчальний рік
|
Кількість класів
|
Навчання на базі
|
Кількість учнів
|
Всього
|
1.
|
2010-2011
|
ХВШ
|
|||
ПТУ
|
|||||
ВК №
|
|||||
2.
|
2011-2012
|
ХВШ
|
|||
ПТУ
|
|||||
ВК №
|
Папка
1:
- списки
педагогічних працівників;
-
списки працівників закладу, які мають післядипломну управлінську освіту.
Папка
2:
-
форма РВК-83;
- список
випускників вищих навчальних закладів, які прибули до школи;
- заявка
на додаткову потребу в педагогічних кадрах;
- відомості
про педагогічних працівників, які є кандидатами наук;
- ювілейні
дати керівників школи;
- ювілейні
дати школи.
Папка
3:
- мережа
школи;
- якісний
склад педагогічних працівників;
- відомості
про керівників;
-
відомості про підсумки підвищення кваліфікації педагогічних працівників
закладу;
-
група дієвого резерву на посади керівників закладів освіти;
- список
керівників школи;
-
список заступників керівників школи;
-
список осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників ЗНЗ;
-
список осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади заступників керівників
ЗНЗ;
- список
керівників пенсійного віку;
- список
керівників передпенсійного віку;
- відомості
про вчителів, які мають загальну середню освіту;
- відомості
вчителів, які працюють не за фахом і мають середню спеціальну педагогічну освіту;
- відомості
вчителів, які працюють не за фахом і мають середню спеціальну непедагогічну
освіту;
- відомості
вчителів, які працюють не за фахом і мають вищу педагогічну освіту;
- відомості
вчителів, які працюють не за фахом і мають вищу непедагогічну освіту;
- відомості
про кількість вчителів, які навчаються заочно;
- відомості
про кількість вчителів, які працюють за сумісництвом;
- відомості
про кількість вчителів пенсійного віку;
- відомості
про кількість вчителів передпенсійного віку;
- плинність
педагогічних працівників;
- список
учасників бойових дій;
-
список педагогічних працівників закладу, які мають почесні звання «Заслужений
учитель України», «Заслужений працівник освіти України»;
- відомості
про кількість вчителів, які нагороджені “Почесною грамотою МОНМС України”, знаком “Відмінник освіти України”.
8.4.
6-ПВ.
8.5. №1-ЗСО (розподіл за регіонами
випускників 9-х класів).
9. Охорона праці:
Дотримання
техніки безпеки, охорони праці здійснюється в навчальному закладі з метою збереження
здоров’я й життя всіх учасників навчально-виховного процесу, що вимагає
законодавство на реалізацію і захист їхніх основних прав та інтересів.
Тому питання охорони праці, пожежної та
радіаційної безпеки, електробезпеки, техніки безпеки, безпеки життєдіяльності є
об’єктом систематичного контролю з боку адміністрації школи, однією з кризових
тем обговорення на робочих інструктивних нарадах, педагогічних радах, нарадах
при директорові, зборах трудового колективу тощо.
З метою раціонального розподілу обов’язків
серед працівників по створенню та утриманню безпечних умов навчання і праці,
виробничої санітарії, пожежної безпеки протягом кожного навчального року
приймається низка обов’язкових управлінських рішень, що закріплюються в
письмовій формі – наказах по навчальному закладу. Відповідний наказ відтворює
систему організації роботи та взаємного підпорядкування працівників з питань
охорони праці та безпеки життєдіяльності за структурними підрозділами, визначає
порядок їх функціонування.
Робота з охорони праці та техніки
безпеки ведеться згідно з нормативними вимогами. Уся необхідна документація, що
регламентує даний напрям роботи в закладі, оновлюється і зберігається відповідним чином.
У приміщенні школи розміщується необхідна
агітація з безпеки життєдіяльності, у доступному для учасників навчально-виховного
процесу місці оформляються стенди «Вивчення правил дорожнього руху», «Цивільна
оборона», «Що робити при пожежі», куток з охорони праці.
У
навчальних кабінетах повинні бути
Правила техніки безпеки і виробничої санітарії. Кабінети забезпечуються
комплектами первинних засобів гасіння пожежі, оформляються куточки з охорони
праці та безпеки життєдіяльності. Актами-дозволами на проведення занять щорічно
підтверджується дотримання вимог техніки безпеки та охорони праці у кабінетах.
Вступний інструктаж з питань охорони праці з
прийнятими працівниками з обов’язковою реєстрацією у журналі відповідної форми
під підпис проводиться згідно з Положенням про навчання з охорони праці.
Первинні, повторні, цільові інструктажі з педагогічними працівниками на
робочому місті проводяться своєчасно згідно з Положенням про навчання з охорони
праці. Журнали реєстрації вступного інструктажу та інструктажів (первинного,
повторного, цільового, позапланового) з охорони праці на робочих місцях
ведуться згідно із нормативами. Усі необхідні документи систематизовані,
входять у номенклатуру справ, маючи закріплений за собою код.
Розслідування та облік невиробничого
травматизму серед працівників проводилися відповідно до Порядку розслідування
та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. За підсумками обов’язково
обговорююся з працівниками з метою превенції у подальшому.
У
школі повинні бути інструкції з охорони праці і безпеки життєдіяльності. Усі
співробітники повинні мати посадові інструкції. Співробітники своєчасно
проходять заняття з охорони праці. Адміністрація та
вчителі фізики, хімії, інформатики повинні мати посвідчення.
Адміністрацією та вчителями створюються
безпечні умови праці та навчання для учнів і працівників школи.
9.1.Журнали
інструктажів для учителів з охорони праці:
1-й
журнал: вступного інструктажу, коли
прийнятий на роботу – проводить директор;
2-й
журнал: первинного інструктажу (на робочому місті) до початку роботи після
вступного інструктажу - проводить заступник
директора з НВР;
2-й
журнал: повторного інструктажу (за тематикою первинного) – 1 раз на 6 місяців –
проводить заступник директора з НВР (1
вересня та кінець січня);
2-й
журнал: позапланового інструктажу (на робочому місті: при введені в дію нових
нормативних актів про охорону праці, при порушеннях вимог нормативних актів про
охорону праці, при перерві в роботі більш ніж на 30 календарних днів –
підвищеної небезпеки, а решта робіт – 60 днів) – проводить заступник директора
з НВР;
2-й
журнал: цільового інструктажу (при виконанні разових робіт, при ліквідації
аварії, ремонт, суботники, екскурсії) – проводить заступник директора з НВР.
9.2.Журнали
інструктажів для учнів (з 14 років) з безпеки життєдіяльності на кожний клас
окремо:
1-й
журнал: вступного інструктажу ( 1 вересня ) – проводить класний керівник згідно з наказом по школі
(зберігається у класного керівника);
2-й
журнал: первинного інструктажу – проводить класний керівник 1 вересня, у грудні
та травні (зберігається у класного керівника);
2-й
журнал: позапланового інструктажу ( при виявленні порушень вимог безпеки
учнями) – проводить класний керівник;
2-й
журнал: цільового інструктажу (у разі масового заходу: екскурсії, суботників,
ремонтні роботи) – проводить класний
керівник згідно з наказом.
9.3. Журнал реєстрації інструкцій.
9.4. Інструкції з усіх предметів на 5
років.
9.5. Журнал пожежної безпеки –
відповідальний заступник директора з господарчої роботи (вступний та первинний
разом однією датою; повторний – у вересні та січні).
9.6. У кабінетах фізики, інформатики, хімії
повинні бути: журнал інструктажів для всіх учнів у кабінеті (перед кожною лабораторною, практичною);
інструкція з охорони праці учителя; інструкція долікарської допомоги;
інструкції охорони безпеки життєдіяльності з кожної тематики.
9.7. Відповідні записи щодо інструктажів
на уроках з номерами інструкцій вести у класних журналах.
9.8. Усі навчальні кабінети повинні
мати:
-
інформацію щодо відповідальності завідуючого кабінетом за охорону праці та
пожежну безпеку;
-
три інструкції: з охорони безпеки життєдіяльності, охорони праці, пожежної
безпеки;
-
санітарний паспорт кабінету.
9.9. Один раз на три роки
організовується навчання і перевірка знань працівниками школи питань охорони праці.
10. Методична
робота.
Організація
методичної роботи повинна відповідати законодавству, інструктивно-нормативним
документам про школу. Її зміст спрямований на підвищення рівня
теоретичної підготовки кожного вчителя, активізацію творчого потенціалу
педагогічного колективу, засвоєння і впровадження у шкільну практику
прогресивних технологій навчання та виховання, перспективного педагогічного
досвіду, підвищення результативності педагогічної праці тощо. (Додаток )
На засіданні педагогічної ради обирається
(виходячи з проблеми міста, району) та затверджується
науково-методична проблема, над якою буде працювати педагогічний колектив
школи. Розробляються етапи реалізації.
Етапи реалізації науково-методичної
проблеми
І етап.
Концептуально-організаційний (20_/20_ н.р.)
Мета: виявлення
стратегічних завдань розвитку НВП й тенденцій розвитку педагогічного процесу.
Завдання: діагностування
та анкетування педпрацівників із метою
виявлення труднощів і шляхів реалізації проблеми
ІІ етап. Занурення в проблему (20_/20_ н.р.)
Мета: колективне
опанування системних підходів, напрямів реалізації проблеми
Завдання: теоретичне
вивчення стану проблемного питання в
теоретичному та практичному аспектах
ІІІ етап. Реалізація
проблеми (20_/20_ н.р.)
Мета: упровадження в
НВП технологій навчання, направлених на підвищення якості
НВП
Завдання: вивчення,
узагальнення та запозичення
педагогічного досвіду з
упровадження новітніх технологій
навчання, створення умов для розвитку учнів та професійного зростання педагогічних працівників
ІV
етап.
Набуття досвіду (20_/20_ н.р.)
Мета: апробація
напрацьованого в особистій практиці; рефлексія особистої діяльності
Завдання: розробка,
апробація та впровадження комплексу методичного забезпечення в навчально-виховний процес; діагностування, аналіз проміжних результатів
V
етап.
Узагальнення результатів (20_/20_ н.р)
Мета: вивчення
результативності реалізації науково-методичної проблеми; проектування
виходу на нову науково-методичну проблему
Завдання: комплексний
аналіз результатів дослідження; оформлення
та впровадження результатів дослідження
Центром
методичної роботи в школі є педагогічна
рада та методичні об’єднання вчителів-предметників, наприклад,
гуманітарного циклу, природничо-математичного, класних керівників.
Визначені методичні
об’єднання спрямовують та
координують діяльність педагогів конкретного циклу предметів, аналізують
результативність роботи в межах своєї компетенції, визначають проблемні
кола в професійній діяльності та шляхи їх розв’язання. Форми
проведення засідань методичних об’єднань та зміст питань для обговорення
відповідають загальній тенденції методичної роботи школи: максимальна дієвість,
практичність, значущість. Наприклад,
на засіданнях розглядаються питання стосовно інструктивно-методичних
рекомендацій щодо заповнення сторінок класних журналів; вивчення предметів
інваріантної складової навчального плану;
підготовка
учнів до зовнішнього незалежного оцінювання; використання комп’ютерних технологій та
інноваційних методик у процесі навчання; планування заходів; розглядаються
основні напрямки соціалізації учнівської молоді в позаурочний час тощо.
Планування методичної роботи відображено
у відповідному розділі річного плану «Управління діяльністю педагогічного
колективу» і проводиться на діагностико-корекційній основі.
Структура методичної роботи виходить з
типу навчального закладу (загальноосвітня школа), враховує організаційну
побудову управління. Характер системи методичної роботи, її зміст
врегульовуються підходами інноваційного менеджменту.
ЗМІСТ методичної роботи ШКОЛИ
Управлінська
діяльність
|
Інноваційна
діяльність
|
Професійна
самоосвіта педагогічного колективу
|
Форми
роботи з розповсюдження педагогічного досвіду
|
Планування
методичної роботи
|
Вивчення
інноваційних технологій
|
Психолого-педагогічні
консультації
|
Вивчення
й узагальнення досвіду
|
Прогнозування
потреб учасників навчально-виховного процесу
|
Апробація,
адаптація до умов навчального закладу
|
Теоретичні,
науково-методичні семінари різних рівнів
|
Шкільний
банк педагогічних наробок
|
Моніторинг
|
Методичний
супровід організації дослідницької роботи
|
Семінари-практикуми
|
Методичний
тиждень, предметні тижні, взаємовідвідування уроків
|
Поповнення
банку інновацій
|
Робота
над індивідуальною методичною темою
|
Індивідуальне
методичне портфоліо
|
|
Індивідуальна
самоосвіта
|
Підготовка матеріалів на ярмарок
педагогічних ідей,публікації
|
Головною метою в роботі методичних
об’єднань є створення сприятливих морально-психологічних умов для роботи
вчителів, забезпечення загального розвитку особистості, формування високого
рівня педагогічної майстерності, стимулювання вчителя до самоосвіти.
Кожне методичне об'єднання працює над власною темою. Складаються плани роботи, протоколи засідань методичних
об’єднань та матеріали до них. Плани роботи ШМО відображають усі
аспекти їх діяльності: результати роботи за минулий навчальний рік,
заходи з удосконалення професійної
майстерності вчителів, заходи з вивчення, узагальнення та
впровадження прогресивного педагогічного досвіду, заходи з вивчення
стану викладання предметів та навчальні
досягнення учнів відповідно до
державних стандартів.
Вагомим колективним суб’єктом, що
вирішує актуальні науково-методичні, навчально-методичні проблеми, є
традиційний для школи дорадчий орган − педагогічна рада. Вона визначає основні
напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає
рішення з основних питань діяльності навчального закладу, зокрема – в
науково-методичному аспекті.
Головою педради є директор школи. Тематика засідань педагогічних рад регламентується річним планом роботи закладу на
основі аналізу стану навчально-виховної роботи, роботи над методичною проблемою
школи. Головне при виборі теми засідання педради – актуальність та
спрямованість на відпрацювання та прийняття рішень організаційного,
педагогічного і методичного характеру.
Традиційно у закладі протягом
навчального року проводиться дві педагогічні ради організаційного характеру,
спрямовані на підведення підсумків роботи за окремий період та корекції на їх
підставі подальшої роботи педагогічного колективу; одна педагогічна рада –
науково-методичного спрямування, одна - виховного.
Питання:
-
планування та режим роботи школи;
-
переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про
освіту, нагородження;
-
допуск учнів-екстернів до ДПА в їх випуск з відповідними документами;
-
підвищення кваліфікації педагогічних працівників, упровадження передового
педагогічного досвіду;
-
тематичні питання з навчальної та виховної роботи;
-
моральне та матеріальне заохочення учнів та працівників навчального закладу.
В організації методичної роботи з
педкадрами запроваджуються як традиційні, так і інноваційні форми та методи роботи, зокрема, методичні
діалоги, «круглі столи», методичні диспути, тренінги тощо.
Кожен
учитель повинен мати портфоліо, у
якому відображено результати його діяльності, наявні картки зростання педагогічної майстерності.
Схема портфоліо може бути
такою:
ВІЗИТНА КАРТКА
Предмет
викладання -
Освіта -
Категорія
–
Звання
–
Стаж
–
Курси
підвищення кваліфікації:
№
з/п
|
Назва
курсу
|
Рік
проходження
|
Заклад
|
№
свідоцтва
|
Педагогічне кредо:
Життєве
кредо:
Проблема,
над якою працюю:
Мета:
Етапи реалізації:
I. Концептуально-організаційний (20_/20_ н.р.)
II. Занурення в проблему
(20_/20_ н.р.)
III. Реалізація проблеми
(20_/20_н.р.)
IV. Набуття досвіду (20_/20_
н.р.)
V. Узагальнення результатів
(20_/20_н.р.)
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Програми,
за якими працюю:
№
з/п
|
Предмет
|
Назва
програми
|
Знання
та використання сучасних освітніх технологій:
№
з/п
|
Назва
педагогічної технології
|
Примітка
|
МЕТОДИЧНА РОБОТА
Участь
у шкільних, районних, міських колективних формах роботи
(педради,
методичні об’єднання, семінари, конференції тощо)
№
з/п
|
Дата
|
Назва
заходу
|
Де
проходив
|
Вихід
|
МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
1.
За
кількістю контрольних робіт по класах складати графіки, діаграми протягом
навчального року.
2.
Аналітичний
аналіз (описовий звіт) кожної контрольної роботи: які допускалися помилки,
розробити заходи щодо усунення помилок (як ці помилки буде усувати вчитель, які
колективні форми роботи (шкільні, районні, міські) відвідає, щоб усунути
прогалини, опрацьована література).
3.
Аналіз
роботи класу за 3 роки: графічний, аналітичний.
4.
Завдання
щодо поліпшення вивчення предмета.
ВІДКРИТІ УРОКИ
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ
Наприкінці роботи над проблемою зробити графічний та
аналітичний аналіз досягнень учителя та учнів за 5 років.
Методичний
кабінет (відповідальний заступник
директора з НВР) працює в нерозривній єдності з
бібліотекою закладу (навіть організаційно – єдиний
інформаційний навчально-методичний простір (центр)), забезпечує
науково-методичний супровід та інформування педагогів з різних питань
організації навчально-виховного процесу; надає допомогу вчителям, які навчаються на курсах підвищення
кваліфікації; дає можливість ознайомлення з новинками педагогічної літератури
методичної спрямованості, індивідуальне консультування педагогів тощо. На базі
методичного кабінету організовується робота шкільної атестаційної комісії та
методичної ради (якщо є).
Схема плану роботи шкільного методичного кабінету на 20_/20_ н.р.
1. Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту», Типове положення про атестацію педагогічних працівників, урядові документи з питань освіти.
2. Документи навчального закладу:
· план роботи закладу;
· навчальні програми;
· накази про організацію методичної роботи;
· методичні рекомендації щодо вивчення предметів;
· матеріали засідань методичної ради;
· матеріали педагогічних читань, науково-практичних конференцій.
3. Матеріали щодо організації підвищення
професійної компетентності педпрацівників:
·
документація шкільних методичних об`єднань, а
також інших професійних об`єднань
педагогів (плани роботи, протоколи засідань, тексти виступів, розробки уроків,
зразки наочності тощо);
·
матеріали роботи над
науково-методичною проблемою закладу та району;
·
індивідуальні плани самоосвіти
педпрацівників;
·
план-розклад проведення
методичних заходів з педагогічними працівниками у поточному навчальному році;
·
перспективний план проходження
курсів підвищення кваліфікації педпрацівників;
·
перелік спецкурсів, що
пропонує КВНЗ «Харківська академія
неперервної освіти» на поточний
календарний рік;
·
наявність звітності за результатами відвідування
групових, колективних форм методичної роботи та проходження курсів
та спецкурсів;
·
матеріали щодо виявлення, вивчення, узагальнення та
поширення ППД;
·
матеріали професійних конкурсів педпрацівників;
·
матеріали «Сучасний урок – все про
нього»; «На допомогу вчителю», «Аналіз та самоаналіз уроків» тощо;
·
матеріали щодо організації
роботи з молодими спеціалістами.
4.
Матеріали щодо атестації
педагогічних працівників:
·
графік проведення
атестації у поточному році;
·
план роботи атестаційної комісії;
·
портфоліо педагогічних
працівників;
·
матеріали діагностування
педагогічних кадрів;
·
перспективний план проходження
атестації;
·
Типове положення про атестацію педпрацівників (зі Змінами до
Положення);
·
індивідуальні плани підготовки та проходження атестації;
·
розробки уроків;
·
матеріали вивчення та оцінювання
системи досвіду роботи
педпрацівників;
·
матеріали «На допомогу
педпрацівнику, який атестується»;
·
індивідуальні картки
професійного зростання.
5.
Матеріали щодо атестації
навчального закладу (методичний аспект):
·
моніторинг стану
викладання предметів;
·
моніторинг навчальних досягнень
учнів;
·
план заходів щодо вирішення
виявлених проблем;
·
індивідуальні плани заходів, що
направлені на підвищення ефективності
викладання навчальних предметів.
6.
Наявність папки, у якій знаходяться матеріали про
проведення традиційних щорічних конкурсів.
7.
Науково-методична література
(виставка, картотека).
8.
Доступ до мережі Інтернет.
9.
Матеріали щодо проведення позакласної та позашкільної роботи:
·
матеріали виховної роботи;
·
сценарії позашкільних заходів;
·
матеріали щодо проведення та підсумків олімпіад, МАН;
·
графік проведення додаткових
занять, консультацій, гуртків, факультативів;
·
матеріали щодо участі школярів у конкурсах різних рівнів.
10.
Матеріали впровадження у
практику роботи закладу інноваційних педагогічних технологій.
11.
Матеріали
дослідно-експериментальної діяльності закладу.
12.
Банки даних:
· банк даних про вчителів, які працюють в інноваційному режимі;
· банк даних про якісний склад педагогічних кадрів;
· банк даних публікацій та
друкованих робіт педпрацівників закладу;
· тощо (за потребою).
13.
Картотеки даних:
·
картотека передового педагогічного досвіду;
·
вивчення, узагальнення і втілення ППД:
Папка
з досвідом роботи повинна містити такі матеріали:
Титульний
лист (додаток № 1/подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).
Висновок
про педагогічну та методичну діяльність учителя (додаток № 2/подається в
друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).
Анкета
автора досвіду (додаток № 3/подається в друкованому та електронному вигляді на
диску СD-R або СD-RW).
Витяг
з протоколу засідання педагогічної ради навчального закладу, на якому було
прийнято рішення про узагальнення досвіду на рівні навчального закладу та
рекомендовано до вивчення та узагальнення на рівні району (подається в
друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).
Картку
обліку ефективного педагогічного досвіду (додаток № 4/ подається в друкованому
та електронному вигляді, картка повинна бути обсягом 1-2 сторінки друкованого
тексту, де стисло, конкретно та конструктивно викладені провідна ідея досвіду,
мета досвіду, завдання, спрямовані на реалізацію мети, наукова основа, тобто
досвід яких авторів вивчався та обраний за основу власного досвіду з даної
проблеми, актуальність та новизна). Опис досвіду
(подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).
Опис досвіду має розкривати провідну
ідею досвіду, містити обґрунтування вибору теми досвіду, висвітлювати
актуальність. В описі повинен бути зроблений стислий аналіз науково-методичних
джерел, а також зазначені науковці, педагоги або методисти, які працювали або
працюють над даною проблемою. В описі досвіду необхідно посилатися на додатки,
які мають підтверджувати зазначені автором факти (наприклад: «Під час
проведення уроків вивчення нового навчального матеріалу використовуються такі
форми організації роботи учнів на уроці як робота в групах. Як додатки можна
надати цикли уроків відповідно до проблеми (теми) досвіду (або з конкретної
теми навчального матеріалу, або в залежності від типу уроку тощо), дидактичні
матеріали, опис методів та технологій, що використовуються автором досвіду,
наукові статті, перелік публікацій автора досвіду тощо. За змістом опис досвіду
повинен розширювати зміст інформації, що закладена в картку обліку ефективного
педагогічного досвіду. Буде
доцільним представлення системи роботи учителя у вигляді структурованої схеми.
Ця схема має бути позначена як додаток.
Вимоги
до оформлення опису:
Ø обсяг до 5-6
аркушів друкованого тексту;
Ø шрифт Times New
Roman, розмір 14;
Ø міжрядковий
інтервал - 1,5.
1)
Додатки
(див. п. 5 ПАМ`ЯТКИ/ подаються в електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW)
2)
Науково-методичні
джерела (список/ подається в друкованому та електронному вигляді на диску СD-R або СD-RW).
· картотека нормативних документів про освіту;
· картотека психолого-педагогічної літератури;
· картотека публікацій, друкованих робіт педпрацівників;
· картотеки аудіо-, відеотеки кращих освітянських доробок;
· тощо (за потребою).
14.
Виставка публікацій, друкованих робіт педпрацівників. Між
собою додатки краще за все розділяти кольоровими
аркушами, на яких в правому верхньому куточку записувати: ДОДАТОК №__. У центрі
цього аркуша необхідно визначити зміст додатку, наприклад; «Дидактичні
матеріали з теми: «Складно сурядні
речення» або «Інформаційно-комунікативні
технології на уроках правознавства».
Додаток № 1
Управління освіти адміністрації ________ району
Харківської
міської ради
ПОВНА НАЗВА ЗНЗ
Досвід роботи учителя
П.І.Б. учителя повністю за темою (з проблеми):
......................................................................................
Можна розмістити фото
м. Харків
200_ рік
Додаток № 2
Висновок
про педагогічну та методичну діяльність
учителя (предмет) (навчального закладу) (П.І.Б.
повністю)
За
формою Висновок повинен нагадувати рецензію або відгук. Обсяг висновку 1
сторінка друкованого тексту (шрифт Times New Roman,
розмір 12 або 14; міжрядковий інтервал – 1 або 1,5).
Орієнтовний
перелік відомостей, які повинні бути відображені у висновку:
-
педагогічний
стаж учителя;
-
який
ВНЗ та за якою спеціальністю закінчив конкурсант, у якому році (якщо учитель
має кілька дипломів про вищу освіту, то обов’язково вказати, які саме ВНЗ та за
якою спеціальністю закінчив);
-
кваліфікаційна
категорія, педагогічне звання, науковий ступінь (якщо такий є);
-
характеристика
рис особистості конкурсанта;
-
тема
досвіду, над якою працює вчитель та термін;
-
провідна
ідея досвіду;
-
оцінка
досягнень учителя у розрізі проблеми (теми) над якою працює;
-
відгуки
учнів та їхніх батьків про роботу вчителя;
-
результативність
участі вчителя у конкурсах професійної майстерності, виставках-ярмарках
педагогічних ідей;
-
наявність
друкованих робіт та публікацій з проблеми (теми), над якою працює (якщо такі
є);
-
досягнення
учнів даного вчителя;
-
нагороди
та відзнаки тощо.
Директор (назва ЗНЗ) (П.І.Б.
директора)
(печатка, підпис)
Додаток № 3
Анкета автора
досвіду
1.
П.І.Б.
автора - __________________________________
2.
Дата
народження - __________________________
3.
Домашня
адреса - ___________________________
4.
Телефон
- __________________________________
5.
Стаж
педагогічної роботи - ___________________________
6.
Які
навчальні заклади та в якому році закінчив (-ла) __________________________________________________________
7.
Спеціальність
за дипломом - _______________________________
8.
Кваліфікаційна
категорія, педагогічне звання, науковий ступінь -
________________________________________________________
9.
Місце
роботи, телефон - ___________________________________________________________
Додаток № 4
КАРТКА ОБЛІКУ
ЕФЕКТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
Тема
досвіду
________________________________________________________________________________________________________________________
Провідна
ідея досвіду
________________________________________________________________________________________________________________________
Мета
досвіду
________________________________________________________________________________________________________________________
Завдання,
спрямовані на реалізацію мети досвіду
________________________________________________________________________________________________________________________
Актуальність
досвіду (обґрунтування вибору теми досвіду)
________________________________________________________________________________________________________________________
Наукова
основа досвіду
________________________________________________________________________________________________________________________
Новизна
________________________________________________________________________________________________________________________
Адреса
досвіду:
________________________________________________________________________________________________________________________
Автор
досвіду:
________________________________________________________________________________________________________________________
15. Поповнення методичного кабінету новими
матеріалами.
16. Тематика
засідань методичних об’єднань:
1.
Аналіз
методичної роботи за минулий навчальний рік. Основні завдання у 20_/20_
навчальному році. Особливості педагогічної діяльності колективу в поточному
навчальному році в умовах реалізації науково-методичної проблеми.
2.
Узгодження
планів роботи методичних об’єднань.
3.
Запровадження
вимог інструктивно-методичних рекомендацій.
4.
Проведення
атестації педагогічних працівників.
5.
Форми
і методи активізації навчальної діяльності учнів на уроках та в позаурочний
час.
6.
Предметні
тижні – одна з форм активізації інтересу до предмета.
7.
Творчі
звіти методичних об’єднань. Реалізація планів роботи методичних об’єднань.
8.
Використання
міжпредметних зв’язків на уроках.
9.
Планування
та проведення гурткової роботи.
10.
Підсумки атестації педагогічних
працівників.
11.
Поповнення банку даних про досягнення
психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду.
12.
Огляд
нормативних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.
13.
Планування
роботи методичних об’єднань на 20_/20_ навчальний рік.
Досягнення
мети в аспекті управління
діяльністю педагогічного колективу здійснюється у відповідних формах методичної
роботи. Крім педагогічної ради та методичних об’єднаннь, це:
- ярмарок педагогічних ідей, семінари,
конференції (колективні);
- методичні
консультації, співбесіди, взаємовідвідування, аналіз уроків (індивідуальні).
За
змістом форми здійснення методичної роботи в закладі мають переважно
інноваційний характер. Основний акцент - на індивідуальних особливостях,
особистісно-соціальних, професійних неповторних якостях працівників.
При
наявності молодих спеціалістів у
середовищі педагогічних працівників, надається систематична індивідуальна
методична допомога відповідній категорії фахівців у розв'язанні конкретних
проблем щодо методики викладання, сучасних вимог до неї, щодо технологій
навчання та виховання, щодо особливостей роботи зі шкільною документацією.
17. Вивчення рівня
навчально-виховної роботи, рівня навчальних досягнень учнів (внутрішньошкільний контроль, моніторинг
навчальних досягнень учнів, робота шкільної бібліотеки, практичного психолога).
З метою здійснення моніторингу стану викладання навчальних
предметів та рівня навчальних досягнень учнів складається перспективний план
вивчення стану викладання навчальних предметів. Відповідно до річного плану роботи школи , поточних планів роботи директора та
заступника директора, графіків атестації тощо здійснюється внутрішньошкільний контроль,
складаються довідки, видаються відповідні накази.
Контроль за
рівнем навчальних досягнень учнів
Етапи
вимірювання навчальних досягнень учнів
1.
Визначення цілей і формування гіпотез
дослідження.
2.
Підготовка інструментарію вивчення:
Ø вибір
показників, які характеризують результати вивчення;
Ø розробка засобів
для отримання цих показників;
Ø розробка науково
обґрунтованих методів отримання на основі вказаних показників кількісних оцінок
результатів навчання.
3.
Виділення і якісний аналіз чинників, які
можуть впливати на навчальний процес і його результати та які треба враховувати
в дослідженні.
4.
Вживання прихованих чинників, які можуть
вплинути на результати експертної контрольної роботи чи інші методи
вимірювання.
5.
Визначення вибірки учнів, результати яких
будуть піддаватися вимірюванню.
6.
Практична організація і проведення
вимірювання, збір первинних даних.
7.
Статистична обробка даних.
8.
Якісний аналіз та інтерпретація.
Вимоги
до умов виявлення реальних показників у процесі оцінювання
Не
можна, щоб:
Ø учні були
попередньо ознайомлені із завданнями;
Ø учні
обмінювалися інформацією під час оцінювання;
Ø був неправильно
визначений час для оцінювання;
Ø завдання не
відповідали рівню вимог викладання предмета;
Ø завдання були
або завищеними, або заниженими;
Ø завдання не
відповідали обсягові навчального матеріалу;
Ø учитель
допомагав учням у процесі оцінювання.
Вивчення рівня
навчальних досягнень учнів,
сформованості
практичних умінь і навичок
1.
Рівень навчальних досягнень школярів і
практичних умінь та навичок з навчального предмета, його динаміка.
2.
Рівень сформованості загальнонавчальних та
предметних умінь і навичок школярів.
3.
Якість виконання навчальних програм (ступінь
засвоєння учнями обов'язкового мінімуму знань, умінь і практичних навичок, які
передбачені державним стандартом та навчальними програмами; відповідність рівня
навчальних досягнень учнів рівню їх навчальних можливостей).
4.
Ефективність роботи вчителя із засвоєння
учнями знань, умінь і практичних навичок:
ступінь
реалізації навчальних, розвивальних і виховних цілей уроку; забезпечення
активної розумової діяльності учнів на уроці; ефективність
використовуваних форм, методів, прийомів та засобів навчання; робота з
виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його багаторазового
повторення; урахування
індивідуальних навчальних особливостей школярів на різних етапах уроку та в
нормуванні домашніх завдань; ефективність
роботи з підготовки школярів до тематичних оцінювань; стан роботи з
повторення навчального матеріалу; індивідуальна
робота зі школярами, які пропустили навчальні заняття; контрольно-оцінювальна
діяльність учителя.
5. Причини прогалин у знаннях учнів та шляхи їх
усунення.
Директорські
контрольні роботи мають виявити:
1. Глибину знань і практичних навичок школярів у
трьох рівнях:
•
наявність
самого факту знань;
•
уміння
застосовувати знання за зразком;
•
уміння
застосувати знання у нестандартних ситуаціях.
2. Залежність рівня навчальних
досягнень учнів від їхнього розвитку та допомогти вчителю врахувати
індивідуальні особливості учнів певного класу при організації навчально-виховної
роботи з ними.
Ввивчення стану викладання навчального предмета
№ з/п
|
Зміст
питання, яке вивчається
|
Методи
і форми вивчення
|
1
|
Обізнаність учителів з вимогами
навчальних програм та методичними рекомендаціями щодо викладання предмета
|
Співбесіда з учителем
|
2
|
Стан
календарного планування: відповідність планування вимогам навчальних програм;
доцільність розподілу тем; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань
|
Ознайомлення з
програмами, календарним плануванням
|
3
|
Стан
поурочного планування (систематичність, якість). Використання додаткової
літератури під час підготовки до уроків
|
Вивчення поурочного
планування. Бесіда з учителем
|
4
|
Стан виконання навчальних програм
(зіставлення календарних планів із записами в класних журналах, зошитах і
щоденниках учнів, виконання графічних, контрольних, практичних, лабораторних
робіт, робіт з розвитку зв'язного мовлення, творчих робіт — проводиться в
урахуванням специфіки предмета)
|
Вивчення
класних журналів, зошитів учнів,
календарного та поурочного планування вчителя
|
5
|
Стан навчально-матеріальної бази
викладання предмета
|
Вивчення обладнання
кабінету
|
6
|
Стан ведення класного журналу
|
Вивчення класного журналу
|
7
|
Стан ведення та перевірки учнівських
зошитів
|
Ведення учнівських зошитів
|
8
|
Рівень навчальних досягнень учнів та сформованості загальнонавчальних та
предметних умінь і навичок
|
Аналіз
контрольних робіт, тестування, графічних робіт, співбесід з учнями.
|
9 9.1
9.2
9.3 9.4
9.5 9.6
9.7
9.8
9.9
9.10
9.11
9.12
9.13
9.14
|
Якість навчального процесу
Рівень перебудови навчального процесу
на засадах гуманізму, демократизму та особистісної орієнтації
Доцільність визначення та ступінь
реалізації навчальних, виховних і розвивальних завдань уроку
Раціональність вибору структури уроку
Оптимальність
застосування форм, методів, прийомів і засобів роботи на різних етапах уроку.
Впровадження інноваційних технологій
Рівень
розумової та пізнавальної діяльності школярів
Стан диференціації та індивідуалізації
навчальної діяльності школярів на різних етапах уроку
Робота з виділення в змісті
виучуваного матеріалу найголовнішого.
Рівень організації роботи з навчальною
книгою
Зміст, обсяг, диференціація, пояснення
та своєчасність подачі домашнього завдання і стан його виконання
Організація роботи класу. Робоче місце
вчителя і учнів.
Дотримання режиму та
санітарно-гігієнічних вимог щодо організації навчального процесу
Рівень засвоєння програмового
матеріалу на уроці. Результативність обліку навчальних досягнень учнів
Обізнаність учителів з критеріями
оцінювання
|
Спостереження за уроками
|
10 10.1
10.2
|
Ознайомлення учнів із:
- тривалістю вивчення теми, термінами
та формою проведення тематичного оцінювання; критеріями оцінювання
- питаннями та орієнтовними
завданнями, які будуть винесені на оцінювання
|
Спостереження
за уроками, співбесіди з учнями, вчителями
|
11
|
Позакласна робота з предмета
|
Вивчення роботи, гуртків, студій,
позакласні заходи з предмета
|
12
|
Виховний вплив навчання
|
Спостереження
за уроками, позакласними заходами
|
Основні вимоги
щодо аналізу контрольного діагностування
та
прийняття рішення
за підсумками його проведення
1. Результати
контролю слід аналізувати:
•
з
урахуванням рівня навчальних можливостей дітей (доцільно мати в навчальному
закладі відомості про навчальні можливості учнів кожного класу);
•
разом
з учителем.
2.
Дуже
добре було б проводити аналіз у порівняльному плані (з урахуванням результатів
попередніх перевірок).
3.
Приймати
рішення за підсумками контролю потрібно разом з учителями.
3.1. Якщо
в процесі перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях учнів класу, то:
•
слід
перевірити, на якому рівні проходить навчання учнів з даного предмета;
•
виявити
послідовність різноманітних письмових робіт, які виконували учні цього класу з
даного предмета;
•
з'ясувати,
як учитель проводить перевірку письмових робіт, яка робота проводиться над
допущеними помилками;
•
виявити
зв'язок між рівнем навчальних досягнень учнів і якістю викладання предмета. При
цьому важливо, щоб цей зв'язок був правильно визначений не тільки перевіряючим,
але й учителем;
•
глибоко
і всебічно проаналізувати причини низького рівня навчальних досягнень школярів
і разом з учителем намітити конкретні заходи щодо їх подолання.
3.2.Якщо в процесі
перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях учнів даного класу з кількох
предметів, то результати проведеної роботи з вивчення причин такого становища
слід винести на обговорення малої педагогічної ради, педагогічного консиліуму.
3.3.Якщо в процесі
перевірки виявлено серйозні прогалини в знаннях окремих учнів, то шкільному
адміністратору разом з учителем слід організувати додаткові індивідуальні
заняття з такими школярами.
3.4.Цю роботу треба
проводити у тісній співпраці зі шкільним психологом та класними керівниками.
3.5.До роботи з
ліквідації допущених помилок мають бути задіяні вчителі, класні керівники,
практичний психолог, педагог-організатор.
Вивчення стану
викладання, рівня навчальних
досягнень учнів у
старших класах
Українська мова
1. Навчально-методичне і
технічне забезпечення.
1.1.Відповідність
обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість
учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість
кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом,
матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних
навчально-наочних посібників.
1.4.Забезпеченість
технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5. Систематизація навчально-наочних посібників та
роздаткового матеріалу.
1.6.Стан зберігання навчально-наочних
посібників, технічних засобів навчання.
2. Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та
розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів,
методичних рекомендацій з питань викладання української мови та їх реалізація у
практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість
учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним
досвідом.
2.3.Стан
календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми;
доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення
тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного
планування.
2.5.Забезпеченість
учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня
робота вчителя.
3. Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на
уроці.
3.1.1.Ступінь
перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму,
застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з
утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність
визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань
уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність
вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його
проведення.
3.1.4.Оптимальність
застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і
вчителя на різних етапах уроку. Застосування інтерактивних методів навчання,
оптимальне поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форм організації
навчального процесу. Застосування сфокусованих на учневі методів, форм роботи —
дискусія, рольова гра, групова робота, керовані дослідження, контракти і
проекти, самостійні дослідження, самооцінювання тощо.
3.1.5.Планування та
організація самостійної роботи учнів на уроці. Зміст самостійних робіт.
Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та
індивідуалізація навчальної діяльності учнів. Забезпечення оптимальних умов для
різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, урахування його індивідуальних
особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочень до
самостійності у вивченні української мови, самопізнанні, саморозвитку.
3.1.7.Здійснення
вивчення мови як засобу спілкування у процесі взаємопов'язаного і
цілеспрямованого вдосконалення чотирьох видів мовленнєвої діяльності учнів - аудіювання,
читання, говоріння й письма:
• удосконалення
аудіювання (слухання — розуміння): регулярне використання соціально-підготовлених
цілеспрямованих (навчальних і контрольних) завдань з розвитку умінь слухати,
розуміти, аналізувати й оцінювати усне висловлювання (його зміст, особливості
побудови, мовного оформлення тощо) добір з прослуханої інформації тих її
елементів, які необхідні для розв'язання комунікативних завдань; застосування
завдань, що передбачають короткі відповіді на запитання за змістом тексту;
складання плану прослуханого; вибір правильної відповіді із декількох
запропонованих; спостереження за мовними виражально-зображуваними засобами;
використання текстів художнього, публіцистичного, наукового та інших стилів для
диктантів, переказів, складання діалогів, читання вголос і мовчки,
спостереження за мовними засобами, списування тощо.
• вдосконалення
говоріння (формування і розвиток умінь і навичок діалогічного і монологічного
мовлення): заучування учнями невеликих текстів, віршів, загадок, прислів'їв,
приказок, матеріалів для рольових ігор тощо; складання відповідей на основі
почутого або прочитаного тексту, усних повідомлень та їх відповідей на лінгвістичну
тему тощо; переказування почутого або прочитаного (докладно, стисло, вибірково)
текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.
• удосконалення
навичок виразного читання вголос (інтонаційна правильність; достатня швидкість;
уміння виражати за допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості
змісту, стилю тексту, авторського задуму та ін.); навичок читання мовчки
(ознайомлення з його різновидами — ознайомлювальним, навчальним, переглядовим;
читання мовчки незнайомого тексту швидше, ніж уголос; розуміння і
запам'ятовування після одного прочитання фактичного змісту тексту, логічні
відношення, які закладені в ньому; розуміння основної думки тексту, позиції
автора; сприймання зображувально-виражальних засобів прочитаного тексту);
• удосконалення
навичок письма: написання робіт творчого характеру (усні й письмові перекази і
твори різних типів, стилів і жанрів мовлення тощо); оволодіння учнями життєво
необхідного жанрового мовлення (конспект, реферат, доповідь, виступ на зборах,
під час дискусії, рецензія тощо); надання переваги для створення самостійних
висловлювань таким темам, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів,
зацікавлювали б їх, викликали інтерес, прагнення поділитися думками, зближували
реальну і навчальну мовленнєву діяльність, мали б чітке виховне спрямування
тощо.
3.1.8. Вивчення мови на основі створеної українським
народом оригінальної і яскравої культури, відображеної у міфології, традиціях і
звичаях, усній народній творчості, у творах красного письменства, а також акумульованих
у перекладних літературних творах культур інших народів, трансформування учнями
відомостей з мови, літератури, історії та інших предметів, власного життєвого
досвіду, що здійснюється у процесі підготовки усних та письмових творів, під
час виконання творчих робіт інших жанрів, в особистісно неповторний погляд на
життя, у переконання, світоглядні установки, ідеали, у знання культурних
реалій, які забезпечують органічне входження в суспільство, визначення свого
місця в ньому, реалізацію потенційних можливостей особистості.
3.1.9. Здійснення вивчення мовних понять, правописних
правил, орфоепічних норм, явищ, закономірностей: на основі тексту
(висловлювання) як результату мовленнєвої діяльності; на основі передбачення
застосування вивченого в мовленнєвому процесі; у ході аналізу актуальних
навчальних і життєвих проблем, у розв'язанні яких учні бачать особистісний
сенс, унаслідок чого формуються їхні пізнавальні можливості щодо вивчення мови.
3.1.10.Вдале
використання комплекту навчальних засобів, який задовольнив би освітні потреби
школярів, різнобічна система завдань і вправ, що передбачає актуалізацію і
реалізацію комунікативної, пізнавальної, культуроносної, експресивної, естетичної,
ідентифікаційної, креативної тощо функцій мови.
3.1.11.Різнобічне і
систематичне збагачення мовлення учнів лексичними, фразеологічними,
граматичними, стилістичними та іншими виражальними засобами мови.
3.1.12.Робота з
виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє
засвоєння на уроці.
3.1.13.Науковість
викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.14.Систематизація
знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.15.Організація
домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2. Методика перевірки та оцінки рівня навчальних
досягнень школярів:
3.2.1.Знання вчителем
та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність
школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами
проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань
3.2.3.Ефективність
застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних
досягнень школярів.
3.2.4.Використання для
перевірки рівня навчальних досягнень учнів завдань, які надруковані у виданнях,
рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність
оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення
результатів інспекторського, учительського та директорського контролів,
вивчення стану дотримання критеріїв оцінювання в процесі оцінки різних видів
усних і письмових робіт).
3.3.Стан ведення
учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі зошити).
3.4.Стан ведення
класних журналів.
4. Позакласна робота з
предмета.
4.1.Організація
факультативних занять гуртка знавців української мови, клубів, товариств юних
любителів рідної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні
інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення
науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів
української мови, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність
участі учнів у олімпіадах, конкурсах знавців рідної мови імені П. Яцика, роботі
МАН.
4.4.Профорієнтаційна
робота на базі кабінету української мови і літератури.
5. Результативність
навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання
навчальної програми.
5.2.Відповідність
рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої
підготовки, вимогам програм з української мови (доцільно проводити відстеження
показників з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).
Комментариев нет:
Отправить комментарий