Заступник директора та організація навчально-виховного процесу у вечірній школі (частина 2)



Українська література
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.
1.4.Забезпеченість кабінету програмовою літературою, наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.5.Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.6.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.7.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.   Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання української літератури та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.   Навчально-виховна робота на уроці
3.1.  Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійно здобувати знання, самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо. Робота вчителя щодо спонукання робити певні оціночні висновки.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення української літератури у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.
3.1.12.Зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому — прищеплення і утримання бажання читати. Позакласне читання учнями програмової літератури. Пізнання загальної досвідченості учнів. Повернення втраченого пре­стижу національної літератури, виховання її майбутнього читача і шанувальника.
3.1.13.Формування гуманістичного світогляду.
3.1.14.Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова, естетичного смаку, вміння розрізняти явища класичної масової культури духовного світу, творчих і комунікабельних здібностей учнів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.
3.1.15.Вироблення вміння компетентного і цілеспрямовано орієнтування в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички у практичному житті.
3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.  Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, розвитку зв'язного мов­лення, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, літературного гуртка, клубів, товариств юних любителів літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підви­щення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів літерату­ри, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах, конкурсах, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету української мови і літератури.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з української літератури.
5.3.Рівень розвитку ключових компетентностей школярів:
•  соціальних (активна участь у суспільному житті, здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість: розвиток комунікативних якостей і здатність розв'язувати проблеми); формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів;
•  мотивація (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);
•  функціональних: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Іноземна мова
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання іноземної мови та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.  Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Пріоритетне застосування видів діяльності, які пов'язані з формуванням в учнів умінь і навичок використовувати мову як засіб спілкування.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення іноземних мов у профільних класах (групах).
3.1.7.Робота з мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів.
3.1.8.Робота з розвитку основних комунікативних умінь:
•   уміння здійснювати установлене спілкування (у монологічній і діалогічній формах);
•   уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів;
•   уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів з різним рівнем розуміння змісту;
•   уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;
•   уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови;
•   уміння використовувати за необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів.
3.1.9.  Робота з оволодіння школярами мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення.
3.1.10.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу. Здійснення навчально-виховного процесу з опорою на основні дидактичні та методичні принципи: комунікативної спрямованості; ситуативної та тематичної організації навчального матеріалу; урахування особливостей рідної мови та досвіду, набутого учнями у її вивченні; взаємопов'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності.
3.1.11.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.12.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
3.1.13.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, специфікою виставлення тематичного балу.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмооодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі, словники).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативів гуртків, клубів, товариств знавців іноземної мови тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів іноземної мови тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з іноземної мови.
4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання та в процесі позакласної роботи.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з іноземної мови.
 Література
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Наявність можливості забезпечення учнів під час проведення уроків програмовою літературою.
1.3.Забезпеченість учнів підручниками.
1.4.Забезпеченість бібліотеки програмовою літературою.
1.5.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.7.Систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання зарубіжної літератури та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.

3.    Навчально-виховна робота на уроці.
3.1.   Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення зарубіжної літератури у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці. Особливості роботи з художнім текстом. Використання на уроках оригінальних текстів.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності (портрети, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному конспектах.
3.1.12.Формування в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова.
3.1.13.Навчання школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури.
3.1.14.Оптимальність обсягу літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю автора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.
3.1.15.Розвиток усного і писемного мовлення школярів, а також їхнього мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін.).
3.1.16.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, курсів за вибором, гуртка, клубу, товариства юних любителів зарубіжної літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів зарубіжної літератури тощо. Результативність участі учнів у олімпіадах.
4.3.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5. Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм із зарубіжної літератури.

Історія
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання історії та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1.   Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення історії у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності (карти, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5. Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (робочі зошити, зошити для тематичних оцінювань).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, історичного гуртка, клубу, товариства юних любителів історії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів історії, екскурсій, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з історії, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з історії (бажано проводити з урахуванням даних діагностики рівня розвитку, навчальних можливостей школярів).

Людина і світ
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Забезпеченість учнів підручниками.
1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання курсу та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Переважання діалогічної форми викладання матеріалу. Застосування підсумкових співбесід.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Підготовка учнями рефератів та участь у колективному виконанні одного із запропонованих проектів.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів, отримання ними з різних предметів біології, географі та історії, літератури тощо. Пов'язування цих знань з основами сучасного людинознавства і суспільствознавства.
3.1.11.  Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.12.Опора вчителя при викладанні курсу на головні методичні засади, які виражають його специфіку, а саме — цілісність і системність, гуманоцентризм, синтетичність розвитку особистості, відкритість, органічне поєднання локального і глобального, гармонізація відносин.
3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Робота з удосконалення методики оцінювання. Комплексність оцінювання (обсяг і глибина знань; сформованість ціннісних орієнтацій, соціальних якостей, умінь та навичок; сформованість тих чи інших оціночних ставлень та ціннісних орієнтацій).
3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівських зошитів.
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.  Позакласна робота з предмета (гуртки, клуби, товариства, науково-практичні конференції, тематичні вечори, лекторії тощо).
5. Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з курсу.
5.3.Рівень сформованості вмінь.
5.3.1.Творчо застосовувати отримані знання в нестандартних життєвих ситуаціях для розв'язання різноманітних проблем.
5.3.2.Самостійно знаходити інформацію з різних питань людинознавства та суспільства, володіння простими способами збору такої інформації.
5.3.3.Захищати свої конституційні права і свободи, виконувати загальнолюдські та громадянські обов'язки, оприлюднювати і аргументовано відстоювати власну думку, вести дискусію з представниками інших поглядів чи переконань у випадках виникнення конфліктних ситуацій.
5.4.   Рівень сформованості навичок групової співпраці у процесі виконання тих чи інших проектів і розв'язання певних соціальних проблем, участі у громадському житті своєї школи, місцевості.


Географія
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Наявність географічного майданчика, його стан та організація роботи на ньому.
1.3.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних робіт необхідними приладами, матеріалами.
1.4.Забезпеченість учнів підручниками.
1.5.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.6.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.7.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.8.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з географії, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання географії та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці.
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.1.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.2.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.3.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Відповідність методів і прийомів навчання змісту матеріалу, віковим особливостям учнів, рівню їх фактичної підготовленості та матеріальній базі школи з предмета.
3.1.5. Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань. Співвідношення діяльності вчителя та учнів на уроці.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення географії у профільних класах (групах).
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, схеми, діаграми, контурні карти, атласи, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
3.1.11.Проведення дослідницької роботи на географічному майданчику. Аналіз матеріалів дослідницької роботи учнів, їх узагальнення та використання в навчальному процесі. Ведення календарів погоди.
3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.1.14.Поєднання викладання з профорієнтаційною роботою, екологічним та економічним вихованням, громадянською освітою.
3.2.  Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівських зошитів.
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, географічного гуртка, клубів, товариств юних любителів географії, експедиційних загонів тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів географії, екскурсій тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з географії, роботі МАН.
4.4.Туристсько-краєзнавча робота в школі. Використання краєзнавчих матеріалів у навчально-виховному процесі.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з географії.
5.3.Рівень сформованості в учнів цілісного географічного образу Землі, картографічної грамотності й культури, умінь практично застосовувати здобуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно шукати, аналізувати і передавати її.
5.4. Рівень розвитку у школярів географічного мислення та вміння логічно викладати свої думки, здатності до співробітництва при виконанні практичних робіт та екскурсій.
5.5.Розуміння доцільності обґрунтування наукового підходу до природокористування, єдності навколишнього середовища, людини та її діяльності в територіальному аспекті.

Економіка
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Забезпеченість учнів підручниками.
1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з економіки інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання економіки та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1.   Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення економіки у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
3.1.11.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.12.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.1.13.Організація вивчення економіки у профільних класах.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівських зошитів.
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація курсів за вибором, факультативних занять, економічного гуртка, клубів, товариств юних любителів економіки тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів економіки, екскурсій тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з економіки, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота в процесі викладання економіки.
5. Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з економіки.
5.3.Рівень сформованості в учнів базового рівня економічної грамотності, почуття господарської відповідальності за власне колективне і суспільне майно.
5.4.Рівень усвідомлення необхідності пізнання засобів функціонування економіки, розвитку уміння висловлювати аргументоване міркування з економічних питань, практичного і творчого застосування здобутих економічних знань.
5.5.Готовність школярів у майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

Правознавство
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Забезпеченість учнів підручниками.
1.2.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.4.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.5.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання правознавства та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання шкільних лекцій, ділових ігор, організація роботи з текстами нормативно-правових актів (конституцією України, міжнародно-правовими актами, кодексами, іншими законами України)
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення правознавства у профільних класах (групах). Підготовка учнями рефератів.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
3.1.11.Застосування для вироблення навичок аналізу життєвих ситуацій юридичних задач, обговорення учнями з власного досвіду, з творів літератури та мистецтва ситуацій правового характеру. Звертання до публікацій газет, матеріалів інших засобів масової інформації.
3.1.12.Робота з підготовки учнів до життя, набуття ними навичок правомірності поведінки, пошуку шляхів вирішення життєвих ситуацій відповідно до норм права, виховання потреби співставляти свою поведінку з вимогами законів Української держави.
3.1.13.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.
3.1.14.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського та директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівських зошитів.
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета
4.1.Організація факультативних занять, гуртків, клубів, товариств юних правознавців тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, диспутів, юридичних вечорів, вікторин, конкурсів, тижнів правознавства, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність учнів в олімпіадах з правознавства, підготовка учнівських наукових робіт.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програм з правознавства.
5.3.Сформованість в учнів основ системи правових поглядів і переконань, навичок правомірної поведінки, початкових знань з цивільного, сімейного, трудового, кримінального та інших галузей права.
5.4.Ознайомлення учнів з основами конституційного ладу України.
5.5.Готовність учнів діяти в типових життєвих ситуаціях відповідно до норм, виконувати соціальну роль громадянина, глави чи члена сім'ї, робітника, фермера, підприємця, студента чи учня, власника майна тощо.
5.6.Рівень вихованості в учнів переконань необхідності суворого дотримання законів, непримиренності до протиправової поведінки.

Математика
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість кабінету роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.
1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5.Систематизація наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.6.Стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми з математики інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання математики та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення математики у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів.
3.1.11.Використання історичного матеріалу на уроці.
3.1.12.Робота з:
•  забезпечення математичної грамотності школярів;
•  розвитку вмінь висловлювати, обґрунтовувати математичні судження і використовувати матема­тичні знання для задоволення пізнавальних і практичних потреб;
•  формування в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичного мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв'язування задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.;
•  виховання алгоритмічної культури як здатності діяти за заданим алгоритмом;
•  формування вмінь самостійно конструювати нові алгоритми на основі аналізу й узагальнення послідовності виконуваних операцій і дій, що ведуть до шуканого результату;
•  формування понятійного матеріалу.
3.1.13.Роль задач у викладанні математики.
3.1.14.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.15.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, математичного гуртка, клубів, товариств юних любителів математики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів математики, екскурсій тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з математики, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність, рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня математичної підготовки, вимогам програм з математики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).
Інформатика
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Забезпеченість комп'ютерною технікою.
1.2.Склад наявного навчально-методичного та програмного забезпечення.
1.3.Забезпеченість учнів підручниками.
1.4.Забезпеченість навчальними посібниками та дидактичне забезпечення відповідно до переліку літератури, рекомендованої МОН України.
1.5.Систематизація наочних посібників та дидактичного матеріалу.
1.6.Стан зберігання навчально-матеріальної бази.
1.7.Дотримання техніки безпеки.
1.7.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у комп'ютерному класі-кабінеті.
1.7.2.Ознайомлення школярів з правилами техніки безпеки.
1.7.3.Своєчасність проведення інструктажів з техніки безпеки.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання інформатики та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1.   Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.  Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення інформатики у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності.
3.1.10.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.11.Формування теоретичної бази знань (про інформацію, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера при використанні прикладних програм загального і спеціального призначення, формулювання проблем і постановка задач, побудова відповідних інформаційних моделей, знання основних понять алгоритмізації, загальне уявлення про будову та функціонування комп'ютера, про можливості використання Інтернету).
3.1.12.Вироблення практичних навичок свідомого використання засобів сучасних інформаційно комунікативних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній, а потім і професійній діяльності (працювати з системними та прикладними програмними засобами загального призначення: операційними системами, програмами-архіваторами, антивірусними програмами, редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, програмами  для роботи з електронною поштою; здійснювати пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, розв'язувати задачі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій).
3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1. Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, критеріїв та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОНмолодьспорту України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)
3.3.Стан ведення учнівських зошитів (зошити для контрольних робіт, тематичних оцінювань, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація гурткової роботи, клубів, товариств юних любителів інформатики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів інформатики, екскурсій тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з інформатики, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів вимогам програм з інформатики (бажано проводити з урахуванням рівня навчальних можливостей школярів).

Хімія
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних і лабораторних робіт необхідними приладами, посудом і хімічними реактивами.
1.3.Забезпеченість учнів підручниками.
1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.
1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.7.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
1.8.Дотримання техніки безпеки.
1.8.1.Дотримання інструкції зі зберігання реактивів.
1.8.2.Наявність акта-дозволу на проведення занять у шкільному кабінеті.
1.8.3.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання хімії та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці.
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
13.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання перевірених практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, сучасних інформаційних технологій навчання. Результативність поєднання репродуктивно-наслідувальної, пошуково-виконавчої та творчої діяльності учнів на уроках.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення хімії у профільних класах (групах).
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності (таблиці, креслення, малюнки, моделі, роздатковий і дидактичний матеріал, лабораторне обладнання тощо), технічних засобів навчання. Роль хімічного експерименту як джерела знань учнів.
3.1.10.Розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти.
3.1.11.Сформованість наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії.
3.1.12.Сформованість життєвої й соціальної компетентності учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві.
3.1.13.Розуміння ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпечення добробуту людини.
3.1.14.Уміння використовувати набуті знання при розв'язуванні експериментальних задач, прове­денні обчислень за хімічними формулами та рівняннями, користуватися періодичною системою хімічних елементів, довідковою літературою, хімічним обладнання, реактивами, хімічними сполуками.
3.1.15.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.16.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.17.Роль задач у створенні проблемних ситуацій, закріпленні та перевірці засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості учнів.
3.1.18.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних робіт, тематичних оцінювань, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, хімічного гуртка, клубів, товариств юних любителів хімії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів хімії, екскурсій, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з хімії, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програми з хімії.

Біологія
1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Наявність кабінету біології та відповідність його обладнання Типовому переліку.
1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час практичних і лабораторних робіт необхідними муляжами, моделями, пластинчастими препаратами, постійними мікропрепаратами тощо.
1.3.Забезпеченість учнів підручниками.
1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.
1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.7.Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
1.8.Навчально-дослідницька ділянка в школі.
1.8.1.Наявність відділів навчально-дослідницьких ділянок, теплиць, парників, забезпечення насінням та іншим посівним матеріалом, його збереження в зимових умовах.
1.8.2.Забезпечення учнів відповідним інвентарем для роботи на ділянці.
1.8.3.Показники збору врожаю.
1.9.   Дотримання техніки безпеки:
1.9.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у біологічному кабінеті, на навчально-дослідній ділянці.
1.9.2.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання біології та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Практикування групових, фронтальних, індивідуальних форм роботи. Наскільки вдало віддається перевага методам самостійного здобуття знань та методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання. Використання інформаційних технологій навчання.
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення біології у профільних класах
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності (натуральних об'єктів, таблиць, ілюстрацій підручника тощо), технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.11.Ефективність використання на уроках біологічних експериментів, дослідів як у процесі проведення лабораторних і практичних робіт, так і з використання демонстрації при поясненні тієї чи іншої теми. Практична спрямованість змісту навчання, зв'язок з життям.
3.1.12.Рівень сформованості в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, їх онто- і фітогенез, взаємозв'язки між біологічними системами, середовищем.
3.1.13.Рівень сформованості умінь застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (медицина, агропромисловий комплекс, промисловість, біотехнологія, фармакологія, психологія, педагогіка тощо).
3.1.14.Рівень розвитку умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери.
3.1.15.Рівень сформованості знань, умінь і навичок здорового способу життя.
3.1.16.Рівень оволодіння технікою прийняття рішень, вільного вибору дій у різних сферах життя.
3.1.17.Сформованість емоційно-цілісного ставлення до природи, до себе, до людей, до загальнолюдських духовних цінностей. Практична участь у охороні природи.
3.1.18.Сформованість інтелектуальних та загальнонавчальних умінь.
3.1.19.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система повторення виучуваного матеріалу.
3.1.20.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.1.21.Організація в школі навчально-дослідницької роботи на ділянках, в оранжереях, ведення щоденників спостережень, наявність плану роботи на навчально-дослідницьких ділянках.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів)
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних, лабораторних робіт, тематичних оцінювань, робочі).
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.    Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, біологічного гуртка, клубів, товариств юних любителів біології тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Фенологічні учнівські спостереження.
4.3.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів біології, екскурсій, організація лекторіїв, учнівських екологічних агітбригад тощо.
4.4.Результативність участі учнів у олімпіадах з біології, роботі МАН.
4.5.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.    Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, вимогам програми з біології.
Фізика
1.    Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Наявність кабінету фізики та відповідність його обладнання Типовому переліку.
1.2.Наявність можливостей забезпечення учнів під час проведення лабораторних робіт, виконання експериментальних завдань необхідними приладами, матеріалами тощо.
1.3.Забезпеченість учнів підручниками.
1.4.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.
1.5.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.6.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.7.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
1.8.Дотримання техніки безпеки.
1.8.1.Наявність акта-дозволу на проведення занять у фізичному кабінеті.
1.8.2.Своєчасність проведення та обліку інструктажів з техніки безпеки відповідно до Положення.
2.    Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методичних рекомендацій з питань викладання фізики та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4. Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.    Навчально-виховна робота на уроці.
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
13.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
3.1.5.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.6.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.7.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання перевірених практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, сучасних інформаційних технологій навчання. Результативність поєднання репродуктивно-наслідувальної, пошуково-виконавчої та творчої діяльності учнів на уроках.
3.1.10.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.11.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення хімії у профільних класах (групах).
3.1.12.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.
3.1.13.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.14.Використання наочності (таблиці, креслення, малюнки, моделі, роздатковий і дидактичний матеріал, лабораторне обладнання тощо), технічних засобів навчання. Роль хімічного експерименту як джерела знань учнів.
3.1.19.Розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, здатності до самоосвіти.
3.1.20.Сформованість наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії.
3.1.21.Сформованість життєвої й соціальної компетентності учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві.
3.1.22.Розуміння ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпечення добробуту людини.
3.1.23.Уміння використовувати набуті знання при розв'язуванні експериментальних задач, прове­денні обчислень за хімічними формулами та рівняннями, користуватися періодичною системою хімічних елементів, довідковою літературою, хімічним обладнання, реактивами, хімічними сполуками.
3.1.24.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу.
3.1.25.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.26.Роль задач у створенні проблемних ситуацій, закріпленні та перевірці засвоєння навчального матеріалу, розвитку мислення, спостережливості та допитливості учнів.
3.1.27.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.2.   Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.6.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.7.Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами проведення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.8.Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.9.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.10.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.5.Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних робіт, тематичних оцінювань, робочі).
3.6.Стан ведення класних журналів.
4.   Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, фізичного гуртка, клубів, товариств юних любителів фізики тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів фізики, екскурсій, організація лекторіїв тощо.
4.3.Результативність участі учнів у олімпіадах з фізики, роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота на базі кабінету.
5.   Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з фізики.

Астрономія
1.   Навчально-методичне і технічне забезпечення.
1.1.Відповідність обладнання кабінету Типовому переліку.
1.2.Забезпеченість учнів підручниками.
1.3.Забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.
1.4.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
1.5.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.
1.6.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.   Підготовка вчителя до уроку.
2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання астрономії та їх реалізація у практичній діяльності.
2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
2.4.Стан поурочного планування.
2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.   Навчально-виховна робота на уроці
3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
3.1.1.Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, засто­сування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки осо­бистості.
3.1.2.Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
3.1.3.Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.
3.1.4.Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку. Результативність комплексного використання словесних (навчальна лекція, розповідь, бесіда тощо), наочних (використання приладів і моделей, аудіовізуальних засобів навчання) методів та практичних занять (вправи, спостереження).
3.1.5.Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.
3.1.6.Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення аст­рономії у профільних класах.
3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці.
3.1.8.Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.
3.1.9.Використання наочності, технічних засобів навчання.
3.1.10.Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.
3.1.11.Виконання практичної частини програми.
3.1.12.Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повто­рення виучуваного матеріалу.
3.1.13.Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
3.1.14. Організація вивчення астрономії у профільних класах.
3.2.  Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.1.Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
3.2.2.  Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
3.2.3,- Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.
3.2.4.Використання для перевірки рівня навчальних досягнень школярів завдань, які надруковані у виданнях, рекомендованих МОН України.
3.2.5.Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.Стан ведення учнівської документації (зошити для практичних робіт, тематичних оцінювань, робочі)
3.4.Стан ведення класних журналів.
4.   Позакласна робота з предмета.
4.1.Організація факультативних занять, астрономічного гуртка, клубів, товариств юних любителів астрономії тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підви­щення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, тижнів астроно­мії тощо.
4.3.Результативність участі учнів у роботі МАН.
4.4.Профорієнтаційна робота.
5.   Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.Стан виконання навчальної програми.
5.2.Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з астрономії.
5.2.1.Знання лічби часу й календарів; небесних тіл, що складають Всесвіт і чим вони відрізняються (планети, планетні системи, зорі, скупчення зір, галактики, скупчення галактик); в загальних рисах походження Сонячної системи та Всесвіту; якими способами ведуться астрономічні дослідження з по­верхні Землі та за межами земної атмосфери; будови Сонячної системи.
5.2.2.Розуміння причини сонячних і місячних затемнень, появи комет і метеорів.
5.2.3.Розрізнення «астрономії» і «астрології».
5.3.  Знання місця й ролі України як космічної держави у дослідженні космосу.
     

                     

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Сообщения (Atom)